Переосмислення варіантів контролю продукції

Металодетекцію і рентген часто розглядають як конкуруючі технології. Однак у разі спільного використання вони додають додатковий - і часто необхідний - рівень безпеки та контролю якості під час відбору, а також безпеки харчових продуктів. 

З: Які нові вимоги до рішень для забезпечення безпеки харчових продуктів ви спостерігаєте в галузі і як я можу захистити свої інвестиції в інспекцію в майбутньому?

В: Загалом спостерігається ширше впровадження всіх технологій контролю. Незліченні клієнти повідомляють про те, що роздрібні мережі встановлюють як металодетектори, так і рентгенівські системи, щоб зміцнити і виконати свої обіцянки щодо забезпечення безпеки харчових продуктів для споживачів. Загроза відкликання і підвищені стандарти контролю якості, безумовно, спонукають харчові підприємства впроваджувати надійнішу, «кращу у своєму класі» стратегію виявлення забруднень.

Проте, в галузі, як і раніше, існує низка хибних думок щодо того, яку систему контролю слід застосовувати. Багато переробників і пакувальників вважають, що для повного контролю якості достатньо однієї технології перевірки, наприклад металодетектора або рентгена. Насправді все не так однозначно. Жодна з технологій не замінює іншу, і обидві мають певні переваги, а також обмеження щодо виявлення забруднень.

В: Чи обов'язково переробникам харчових продуктів мати інспекційні системи? Яку роль відіграє це обладнання в управлінні безпечністю харчових продуктів?

В: Існують певні юридичні стандарти щодо безпечності харчових продуктів, яких слід дотримуватися стосовно гігієни та боротьби зі шкідниками. Але саме роздрібний продавець або заклад громадського харчування несуть юридичну відповідальність за те, щоб продукти, які вони продають, були безпечними для споживачів. Саме тому вони встановлюють суворі правила для постачальників, яких вони повинні дотримуватися, включно зі стандартами інспекції.

Плани аналізу небезпек і критичних контрольних точок (HACCP) лежать в основі більшості систем управління безпекою харчових продуктів. Технології виявлення металів і рентгенівського контролю є першою лінією оборони при виявленні наявності сторонніх домішок у харчових продуктах до того, як вони покинуть підприємство. Вони зазвичай застосовуються в критичних контрольних точках для усунення фізичних забруднень, забезпечуючи високу якість і безпеку харчових продуктів до того, як вони потраплять до споживача.

Оскільки метал залишається найпоширенішим забруднювальним матеріалом у продуктах харчування, більшість підприємств роздрібної торгівлі вимагають використання систем виявлення металу для забезпечення відповідності стандартам безпеки харчових продуктів (GFSI, BRC, IFS), власним кодексам практики та законодавству.

З: Які найпоширеніші небезпеки, пов'язані з фізичними забрудненнями, на які слід звернути увагу підприємствам харчової промисловості, та як визначити технологію або комбінацію технологій, що найбільше підходить для моїх харчових продуктів?

В: Найпоширенішим винуватцем забруднення з високим ризиком залишається метал. Метал зустрічається всюди в харчовому виробництві, особливо нержавіюча сталь. Забруднення часто спричинені фрагментами, які відламуються під час механічного різання та змішування, або від ножів для різання коробок.

У кожному секторі харчової промисловості, як правило, існує свій набір більш поширених ризиків. Візьмемо, приміром, готові страви або напівфабрикати: деякі з них вимагають восьми або більше виробничих етапів. Крім того, в одну окрему страву може входити понад п'ять різних видів продуктів. Що більше етапів виробництва, то вищий ризик забруднення сторонніми предметами.

Сторонні забруднення часто трапляються в білкових інгредієнтах, таких як кістки або зуби риби, м'яса та птиці. Вони також можуть бути присутніми у свіжих продуктах, наприклад, у кісточках фруктів і овочів або яєчній шкаралупі. Інша проблема - ризики для ЗІЗ людини, пов'язані з сітками для волосся і масками.

Рішення про інвестування в рентгенівське обладнання або обладнання для виявлення металів залежить від вимог виробника. Обидві технології мають свої переваги, але жодна з них не повинна замінювати собою належну виробничу практику. Навпаки, пристрої для виявлення харчових забруднень повинні завжди доповнювати технологічний процес, виходячи з потреб і ризиків.